Чи віддавати дитину до дитячого садочку?
- Якщо малюк активно хоче спілкуватися з дітьми та досить самостійний, можете сміливо віддавати його до дитячого садочка.
- Якщо в перші дні дитина вередує і не відпускає маму, наберіться терпіння та намагайтеся заспокоїти її.
- Перший час забирайте її раніше.
- Якщо минуло вже дві-три тижня, а малюк так і не адаптувався до нової обстановки, потрібно повернути його додому та повторити все через якийсь час.
- Якщо Ви вирішили віддати дитину до садочку, якомога раніше займіться загартовуванням.
- Якщо Ви вирішили виховувати малюка вдома самостійно або за допомогою няньки, обов’язково стежте за тим, щоб у маляти була можливість спілкування з його однолітками.
Адаптація дітей до умов дошкільного закладу
Дітям будь-якого віку дуже важко почати відвідувати дитячий садок. Кожен з них проходить період адаптації до дитячого садка. Дитині потрібен час, щоб адаптуватися до цього нового життя у садочку. Адаптація – це пристосування чи звикання організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок є ще й невідомим простором, з новим оточенням і відносинами. Цей процес потребує великих затрат психічної енергії, часто відбувається з напруженням, а то й перенапруженням психічних і фізичних сил організму.
З практичної точки зору дитячий садок дуже корисний для виховання. Адже малюк швидше звикає до самостійності, дисципліни, режиму дня. Тут він вчиться поводити себе в колективі, прибирати за собою, одягатися. Але, не дивлячись на всі ці плюси, спочатку дитячий садок не здасться дитині раєм. Згідно дослідженням, рівень стресу, який переживає дитина в момент вступу до садка, можна зрівняти зі стресом космонавта, що летить у космос.
Потрапляючи вперше до дитячого садка, дитина переживає три кризи імунологічну – пристосування імунної системи, соціальну – пристосування до вимог соціуму, правилам поведінки в колективі, психологічну – звикання до розлуки з мамою
Основна задача дитини – навчитися бути без мами, підтримувати себе самостійно, знайти способи втіхи, коли сумно.
Середній термін адаптації 1,5 – 2 місяці. В період адаптації дитина може змінюватися. Вона може часто плакати, капризувати, проявляти агресію, ігнорувати ваші прохання і вимоги. У неї можуть проявлятися страхи, нічні кошмари, поганий апетит. Все це наслідки сильного емоційного стресу. Чому ж виникає стрес і негативні зміни в емоціях і поведінці дитини? Головна причина – це розлука з мамою, зникнення необхідного їй для життя вітаміну «М». Вітамін «М» – близький, рідний, любий голос мами, персональна увага (щосекунди), посмішка, запах, відчуття захищеності, позитивна підтримка.
Реакції дитини під час прощання з мамою
1. Дитина плаче, кричить, чіпляється за маму і не заспокоюється після того, як вона пішла ще дуже довго, протягом дня не грається, не їсть, не спить. Це негативна реакція, яка говорить про тривожність дитини і відсутність базової довіри до світу: світ рухнув, тому що мама пішла.
2. Дитина не проявляє засмучення під час розставання, спокійно іде до групи, забуваючи навіть рукою помахати. Така реакція говорить про порушення емоційного зв’язку матері з дитиною.
3. Все в порядку з тією дитиною, яка під час розставання може і плакати (плакати за мамою це нормально), але швидко заспокоюється. Вона знає, що мама повернеться. У малюка є і базова довіра до світу, і емоційний зв’язок з матір’ю, і внутрішній ресурс, щоб справитись зі своїм переживанням.
Кому адаптуватися легше?
• дітям, чиї батьки готували їх до відвідування садка завчасно, за декілька місяців до цієї події:
– читання казкових історій про відвідування дитячого садка
– ігри у «дитячий садок»
– прогулянки біля садочка, і на його території
– розповіді про дитячий садок
• дітям, фізично здоровим (не маючим хронічних захворювань)
• Дітям, які мають навички самообслуговування
• Дітям, чий режим схожий з режимом дитячого садка
• Дітям, чий раціон харчування схожий до харчування у дитячому садку.
Як батьки можуть допомогти дитині адаптуватися?
1. Ефективна техніка активного слухання (дайте виговоритися і поговоріть про почуття): «Я бачу, що ти переживаєш, не хочеш іти до садка. Ти не знаєш, що там буде, тобі страшно зі мною розставатися, ти сердишся». Дитина зрозуміє, що її почули, і рівень тривоги буде знижуватись.
2. Викажіть своє відношення до її емоцій: «Мені жаль, що ти так переживаєш, що тобі сумно. Знаю, що тобі складно полюбити садок, але ми всі дуже стараємось тобі допомогти. Ми (тато і я) дуже раді, що ти уже виріс, стаєш дорослим».
3. Обов’язковий тілесний контакт. За час, проведений без мами у дитини ніби сідає батарейка. Вона потребує «підзарядки» – тісного спілкування з мамою. Знайдіть час – почитайте, погуляйте разом, візьміть на руки, покружляйте, покачайте, міцно-міцно обніміть!
Допомога потрібна і батькам
Вступ до садка – це момент відділення від дитини і це випробування для обох. Батьки знаходяться в не меншому стресі і хвилюванні. Вони теж гостро потребують допомоги. Часто батьки не розуміють, що з ними відбувається і намагаються ігнорувати свої емоції. Але не потрібно цього робити.
Щоб допомогти собі, потрібно:
- бути впевненим, що відвідування садка дійсно потрібно родині. Чим менше у батьків сумнівів, тим більше впевненості, що дитина рано чи пізно обов’язково справиться. І дитина реагуючи саме на цю впевнену позицію мами, адаптується швидше.
- повірити, що малюк насправді зовсім не «слабка» істота. Адаптаційна система дитини досить сильна, щоб це випробування витримати. Плач – це помічник нервової системи, він не дає їй перенапружуватися.
- Скористатися допомогою.
- Заручитися підтримкою. Обговорюйте вступ до садка зі своїми знайомими мамочками, проговорюйте, що вас турбує. Разом радійте успіхам дітей і самих себе.
Спокійний ранок!
Найбільше батьки і дитина засмучуються під час розставання. Як потрібно організувати ранок, що день і в мами, і в дитини пройшов спокійно? Головне правило: спокійна мама – спокійна дитина.
- І вдома, і в садку говоріть з дитиною спокійно, впевнено.
- Нехай дитину відводить той з батьків, з ким вона легше розстається
- Обов’язково скажіть, що ви прийдете і обов’язково коли (після прогулянки, після обіду, після сну)
- У вас повинен бути свій ритуал прощання.
- Не піддавайтесь на маніпуляції дитини
- Дайте її улюблену іграшку, вашу річ
- Дорогою до садка розповідайте цікаві історії
Ознаки того, що дитина починає адаптуватися
- повертається апетит
- спокійний сон
- задоволене спілкування з іншими дітьми, дитина розповідає, чим вони займались у садку.
- нормальний емоційний стан
Зараз, коли ви знаєте, що багато негативних проявів в поведінці дитини є нормальним проявом процесу адаптації, вам потрібно зрозуміти: дуже скоро вони почнуть зменшуватись, а потім зовсім зникнуть. Через деякий час ви з подивом, а потім з гордістю почнете відзначати, що ваш малюк став більш самостійним і набув багато корисних навиків.