Голос матері має один з найбільших впливів на дитину, адже саме її голос дитина починає вже розпізнавати на 24 тижні вагітності. Діти в утробі матері чують звуки зовнішнього світу, але найголоснішим для них лишається голос матусі, бо він лунає і ззовні, і зсередини. Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, знаходить відображення у зворушливо-щирих і безпосередніх  колисанках. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски.

Співаючи своїй дитині колискові, матір вже з дитинства закладає основні засади характеру дитини, її поведінку, емоційний стан, огороджує її від стресів і емоційної нестійкості. А  ритм заспокоює дитину.

Мета колисанок – приспати маля, але крім цього вони виконують важливу функцію розвитку, а також дитина відчуває  любов матері, що завжди поруч.

Співати дитині – це природній і ефективний спосіб навчити її нових слів і звуків. Останні дослідження показали, що за допомогою співучих колискових у дитини поступово формується фонетична карта мови, вона краще сприймає і запам’ятовує емоційно забарвлені слова і фрази, а значить, раніше почне розмовляти.

Центральним у групі побутових колисанок є образ матері. Вони сповнені мрій, думок матері про майбутню долю дитини. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових піснях використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів. Основним зображальним засобом колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон.

Сила колискових пісень полягає у своєрідній манері виконання. Багаторазове поколисування, повторення однієї музичної фрази-поспівки у вузькому діапазоні із застосуванням одноманітної ритміки позитивно впливає на фізичний та емоційний стан дитини. «Материнські» пісні можна вважати першоджерелом духовності, моральності, чемності, чесності. Це перші поетичні та музичні твори, до яких долучається малюк. Непомітне введення у світ мистецтва через колискову, поза сумнівом, формує у дітей любов до української культури, народного мистецтва.

Колискова пісня цікава дітям своїм змістом, яскравими образами, кумедними ситуаціями. Головний персонаж багатьох з них – Котик. У народних казках, примовках та забавлянках кіт завжди постає другом людини, що оберігає її від злих сил. Він може бути сірий, білий, волохатий, інколи котиків може бути й двоє.

Основна мета колискових пісень, де котик головна дійова особа, – заспокоювати, бо сон приносить дитині здоров’я, дає сили, а яка мати не бажає своїй дитині цього.

Отож, саме кіт і виконує функцію присипання маляти.

Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонько і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйняттю.

Мати і дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. Саме матері належить найголовніша роль у вихованні маленької дитини.