Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання, нормалізувати артеріальний тиск, підвищувати рівень ендорфіну (речовини, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.
Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей цілющих звуків викликає хвороби. Дзюркотіння струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що цілющі звуки природи та музикимають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.
Інтонація мовлення людини також надзвичайно потужно впливає на свідомість: і того, хто сприймає це мовлення, і того, хто, власне, говорить. Внутрішній стан, думки, ставлення до світу ми втілюємо в інтонації свого мовлення. А те, що ми говоримо, і як це вимовляємо, відповідно накладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не цінують як особистість. Натомість навіть відмова, виголошена дитині спокійним, м’яким, немов співчуваючим голосом, допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на розвиток власне музичних здібностей дитини. Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть проявлятися дуже рано, проте, якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів — однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики, зможуть закласти в ній «ядро» музикальності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Радимо приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3-5 хвилин на день, і результат не забариться. Нагадуємо про те, що найважливіше завдання для дорослих — навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.
Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов’язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.
Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків та з задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів; влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами або навіть залучити і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення, насамперед дитині.
Усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Усі діти – це талановиті особистості. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож радимо батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку. З музикою робити це — суцільне задоволення!
