Музика відіграє в нашому житті величезну роль. Вона надихає і заспокоює, розважає і надає урочистості важливим моментам, допомагає налаштуватися на потрібний лад і висловити щось, що нас надихає або турбує. Тому ми з таким захопленням не тільки слухаємо музику, але і говоримо про неї, ділимося враженнями, улюбленими композиціями, радимо що послухати.
Провідним видом музичної діяльності є сприйняття музики. Музичне сприйняття – складний творчий процес, в основі якого лежить здатність чути, переживати музичний зміст. Музичне звучання сприймається як процес, під час якого змінюються і взаємодіють різні образи, відбуваються підйоми і спади, зіставлення, перевтілення, зміни динаміки і статики, напруги і спокою. Саме це додає музиці силу, перетворює сприйняття музики в достовірно художнє переживання. Слухаючи музику, дитина «вживається» в музичні образи, які пробуджують асоціації, побудовані на власному досвіді.
Дуже часто батьки вважають, що дитину не варто долучати до музики, якщо сама дитина не виявляє до неї особливого інтересу. Але чи вірна ця думка? Перший досвід такої діяльності, як слухання музики, малюк отримує в сім’ї, коли слухає мамину колискову, музичні записи, спів дорослих. Заперечувати позитивний вплив самостійної діяльності дитини на розвиток її музикальності не можна, але, разом з тим тривалі спостереження за музичним розвитком дітей переконують в тому, що необхідною умовою такого розвитку є спільне сприйняття музики. Давно помічено, що музика – універсальний вид мистецтва, завдяки якому виникає духовна спільність між людьми, яка допомагає встановити контакт між дорослим і дитиною.
У яких формах може бути виражене спільне сприйняття музики? Це може бути як спів дитини для своїх батьків, так і спільне виконання танців, а також слухання музики. У процесі такого спільного сприйняття, в дитини, як правило, виникає бажання поділитися своїми почуттями з дорослими. А це є дуже важливо і для початкового етапу навчання слухання музики і для встановлення духовного контакту між дитиною і дорослим. Тому, якщо батьки мають бажання навчити дитину слухати музику, необхідно спочатку самостійно прослухати, відчути, зрозуміти музичний твір. Музика не розкриває, а передає настрій і думки композитора і впливає, передусім, на емоційну сферу слухача. Тому, для початку краще обрати невеликий твір з добре вираженим характером, настроєм і ясною мелодією. Після прослуховування музичного твору перейти до обговорення прослуханої музики. Головне, щоб ця музика знайшла емоційний відгук у душі дитини. Маленькі діти охоче слухають народні мелодії, музику танцювального характеру, люблять колискові.
Як же навчати дитину слухати музику і всіляко активізувати фантазію дитини при сприйнятті музики? Для цього батькам можна обрати різні прийоми. Якщо дитина слухає музику на самоті, то вона може відволіктися. Але якщо ж цю музику дитина слухає разом з батьками, то вона висловлює свої емоції, радіє. Дуже корисно, коли діти слухають музичні твори з однолітками, тоді вони прагнуть, якомога яскравіше передати своєму другу власні враження від музики, висловити їх у руховій активності. Можна запропонувати дитині малювати під музику. Батькам можна придумати різні ігри, підібрати музичні уривки, що імітують шум моря, стукіт дощу і попросити дитину дізнатися відтворені в музиці явища. Якщо не все відразу виходить, як вам хотілося, не варто показувати свого засмучення, спробуйте розібратися в тому, що не вдалося із задуманого. Слід пам’ятати, що життя дитини не люблячої музику, буде набагато біднішими, ніж духовний світ його однолітка, який розуміє музику.
