Як підготувати дитину до школи. Поради психолога
БАТЬКІВСЬКА ВІТАЛЬНЯ
Перший раз у перший клас,
або Як підготувати дитину до школи
Поради психолога
Малюк підріс, і найперші батьківські хвилювання змінюють нові ситуації, що спричиняють тривогу й розгубленість молодих мам і тат. Минулися безсонні ночі, пелюшки, вередування й перші зубки. На порядку денному - питання про шкільну пору, що наближається.
Дослідження показали, що зараз батьки раніше починають замислювати над тим, як їх син або донька підуть до школи, ніж 10-15 років тому. Вимоги школи до дітей значно зросли.
Як тільки малюк дорослішає і досягає п'яти-шестирічного віку, більшість батьків хвилюють питання: «Як підготувати дорогоцінне чадо до школи?», «Чи потрібно відвідувати додаткові заняття перед походом у перший клас?», «Що взагалі дитина повинна знати про школу, щоб навчання в ній було радісним?» У всьому цьому нам і необхідно буде послідовно розібратися.
Хочу до школи...
Збори до школи починаються, звісно, не за місяць і не з магазинних полиць. Збори до школи починаються з народження, принаймні з того моменту, як малюк починає швидко бігати й виявляти незвичайну цікавість до книжок і газет. Батькам надто важливо сформувати в дитини відчуття значущості, важливості й престижності навчання. Зі школи починається самостійний дорослий шлях дитини, адже вона вперше виходить із родини в інше середовище, уперше вчиться ставити мету й досягати її, брати на себе відповідальність за свої вчинки. Наприклад, усі діти із захватом розповідають, як їх батьки ходять на роботу. Для малят - це щось надприродне, що дає незаперечний авторитет дорослому. «Піду працювати, коли виросту»,- вимовляється із подихом, діти часто граються «у роботу». Так чому б не подати дитині її прихід до школи саме як роботу? Дитина пишатиметься собою й прагнутиме не втратити дорогоцінного статусу. Батьки повинні максимально демонструвати свою радість від того, що їхня дитина майже школяр, а головне, що вона гідна ним бути. Так ви визнаєте в недавньому карапузові самостійну особистість, ви ставите його нарівні із собою, і цей лише один крок найкращим чином налаштовує дитину на серйозні здобутки. Вона вас не підведе.
Як не потрібно...
Тепер поговоримо про те, яких помилок вільно або мимоволі припускаються батьки на етапі підготовки малят до школи. У першу чергу, не варто лякати школою. Будь-які фрази на зразок: «Таких, як ти, до школи не візьмуть», «Туди беруть тільки гарних дітей» і «У школі побачиш, як складно навчатися, ще назад у садочок попросишся!» не мають жодного виховного характеру, а навпаки, змушують дітей хвилюватися, замикатися, відчувати невпевненість. Дитина може злякатися труднощів, що супроводжують шкільне навчання, якщо її увагу постійно акцентувати на цьому. Ранні підйоми, обов'язкові уроки, страх отримати двійку й виявитися поганим учнем - усе це може остаточно «отруїти» життя школяра, занизивши самооцінку, і навіть знеохотити вчитися. Дуже поширеною помилкою батьків є неправильне налаштування, мотивація. Бажання, щоб їх дитина була відмінником або уявлення про те, що тільки гарні оцінки дійсно відображають знання й успіхи, е вкрай згубним. Це не означає, що не потрібно звертати жодної уваги на оцінки. Головне - не забувати про те, що малюк іде до школи для того, щоб здобувати знання. І ще одне правило: жодного грошового або іншого матеріального еквівалента за оцінки. Знову ж, не плутати із заохоченням. Заохочувати й хвалити дитину не тільки можна, але й просто необхідно. Так вона зрозуміє, що робить щось дуже важливе, і робить це добре. Але в ідеалі заохочення повинне мати теж пізнавальний характер. Наприклад, похід у зоопарк, театр, сімейний день на природі, цікава книга. Саме ж заохочення повинне подаватися природно, без особливої прив'язки до оцінок або поведінки на минулому тижні. Дитина добре працювала в садочку або початковій школі, досягла нових результатів, чогось нового навчилася - це безумовно приємна подія, у вихідні можна піти родиною в похід, кіно. От приблизно так.
Як підготуватися?
Питання про те, чи є потреба в ранньому навчанні математики, читання і письма залишається відкритим. Одні батьки впевнені в необхідності таких занять і намагаються з народження навчати малят різних наук, Інші батьки вважають, що всього повинна навчити школа, а ранні заняття - це «крадіжка» дитинства й не більш того. Мають рацію й ті, й інші. Як? Кожний батько допомагає будувати долю своєї дитини. І кожний батько має право на своє бачення, як це краще зробити. Однак, слід ураховувати, що зараз до школи приходять діти, які вже знають хоча б літери й уміють лічити в межах десяти.
До того ж на першій співбесіді їм ставляться запитання про навколишній світ і навіть про громадське життя. Зважаючи на це, усе ж таки корисним буде приділити увагу елементарному навчанню, ознайомленню з літерами й цифрами, квітами й нотами, розвитку дрібної моторики рук. Усе це можна зробити вдома.
Отже, спершу поставте своїй дитині такі запитання.
Запитання дитині 5-6 років
1. Як тебе звуть?
2. Як звуть твою маму, тата, сестричку, братика?
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і подорослішаєш - чоловіком чи жінкою?
4. Зараз ранок, день чи вечір?
5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець?
6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три.
7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?
8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?
9. Коли можна кататись на санчатах: узимку чи влітку? Чому?
10. Коли можна купатися в річці: узимку чи влітку? Чому?
11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?
Запитання дитині 6-7 років
1. Назви своє прізвище, Ім'я, по батькові.
2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?
3. Скільки тобі років? А скільки виповниться через рік, два роки?
4. Коли ти снідаєш: уранці чи ввечері? Обідаєш: уранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?
5. Де ти живеш? Де працюють твої тато, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?
6. Яка зараз пора року - літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так уважаєш?
7. Чому сніг буває взимку, а влітку його немає?
8. Що робить листоноша, лікар, учитель? Хто лікує, а хто навчає?
9. Що більше - 8 чи 9; 5 чи 3? Полічи від 6 до 9, від 5 до 3.
10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться праворуч (ліворуч) від тебе в цій кімнаті?
11. Що потрібно зробити, коли випадково
зламав чужу річ?
Не дивуйтесь, якщо запитання вам видалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитина найрозумніша. Але інколи дитина не може відповісти на якісь із цих питань тільки тому, що батьки не вважали за потрібне їй це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове малюк саме знає такі елементарні речі.
Якщо ж ваша дитина:
• щоранку чистить зуби, завжди миє руки перед тим, як сісти до столу;
• допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибирає ліжко, накриває на стіл);
• може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав'язати шнурки і шарф;
• уміє самостійно утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри;
• здатна керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерки, хоча вони і лежать на видноті; не вередує, якщо дорослі щось заборонили);
• уміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);
• має більш-менш стійкі інтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);
• уміє поводитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадування є ввічливою, використовуючи словосполучення: «Будь ласка», «Дякую», «До побачення» та ін.);
• дотримується певного режиму дня;
• ставить питання і завжди вислуховує відповіді;
• прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання.
Вітаю!!!
Ваша дитина має високий рівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашої дитини буде значно менше проблем у школі.
До якої школи ви б не вирішили віддавати свою дитину, перехід дитини з дитячого садка, родинного кола до школи сприяє значним змінам в її житті, При цьому змінюється не лише життя самої дитини, але і життя сім'ї в цілому, особливо якщо дитина єдина або старша. Підготовка до цієї події дитині просто необхідна.
У якому віці?
Питання, з якого віку віддавати малюка до школи, не таке вже й просте. На перший погляд, може видатися, що коли дитина вміє читати - писати - лічити, то ЇЇ вже час віддавати до школи. Тим часом про готовність дитини до навчання у школі можна робити висновок, лише проаналізувавши в комплексі певні чинники.
Календарний і фізіологічний вік дитини збігаються не завжди. У будь-якому разі більшість психологів не рекомендує віддавати до школи дитину, яка буде молодшою за своїх однокласників. Ідеться в цьому разі не лише про те, що вона може бути фізично слабшою за інших, а й про успішність на уроках фізкультури, праці. Відставання від більшості може спричинити небезпечні комплекси: «найслабший», «найнезграбніша».
Нерідко трапляється, що малюк відстає в розвитку навіть від своїх однолітків. Причин може бути багато - часті хвороби, що «загальмували» дозрівання малюка, різні нервові розлади. Тому обов'язково слід проконсультуватися у педіатра, який спостерігає за дитиною і визначить рівень біологічного розвитку і стан здоров'я, а також у невропатолога, який перевірить ступінь зрілості нервової системи. А щодо інших чинників, то бажаною є консультація психолога.
Дата: 2020-04-06 15:03:43